МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА

        Позакласна робота з іноземної мови
       Формування комунікативної компетенції на уроках німецької мови

Позакласна робота з іноземної мови

Мета і психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови

 Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо-виховної роботи з іноземної мови, яка становить частину єдиного навчально-виховного процесу.

Позакласну роботу з ІМ можна визначити як систему неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньо-виховних заходів, що виходять за межі обов'язкових навчальних програм.

Позакласна робота з ІМ вирішує такі завдання:

- удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на уроках ІМ;

- розширення світогляду учнів;

- розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків;

- виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни, мова якої вивчається.

Важливим фактором успішного виконання цих завдань є врахування психолого-педагогічних особливостей навчання ІМ на різних ступенях. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з ІМ.

 На початковому ступені (5-6 класи) учням притаманні такі риси як прагнення до конкретної, однак нетривалої діяльності, негайного результату, | також допитливість, інтерес до всього нового, емоційна активність. Проте вони мають завищену самооцінку і ще не вміють керувати своєю поведінкою. Більш розвинена механічна пам'ять учнів цього віку сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню віршів, пісень тощо.

На середньому ступені (7-9 класи) підлітки виявляють більшу соціальну активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки та цінностей,

прагнуть до сприйняття нового, цікавого, їх пам’ять розвивається у напрямі інтелектуалізації, запам'ятовування набуває цілеспрямованого характеру мовлення стає більш керованим і розвиненим. Підлітки потребують щирого і серйозного ставлення до своїх інтересів, не люблять обмеження своєї самостійності з боку дорослих.

На старшому ступені (10-11 класи) учні прагнуть до всебічного розвитку своєї особистості, поглибленого засвоєння знань. У цьому віці формується науковий світогляд, зростає соціальна активність, збільшується інтерес до проблем людських взаємин, захоплення стають різнобічними, а самооцінка своїх здібностей знижується. Великої ваги для юнаків набуває спілкування зі своїми однолітками. Спілкування для них - невід'ємна частина їх життя, канал інформації та вид діяльності, у процесі якої відбувається формування індивідуального стилю поведінки старшокласників.

Слід звернути увагу на те, що у процесі організації позакласної роботи необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь органі­заційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.

Знання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.

Принципи організації позакласної роботи з ІМ

Принципи позакласної роботи з IM - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з ЇМ у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи.

Основними організаційними принципами позакласної роботи з ІМ є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками (В.І.Шепелева).

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, якими сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення ІМ, що вимагатиме від нього додаткових зусиль.

Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою.

 Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи |уроками насамперед полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з ІМ.

Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках ІМ, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу.

Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з доземної мови. Г.І.Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва доповнюють вищезгадані |принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплексності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. позакласна робота з ІМ повинна виховувати щирого громадянина, який з Звагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадян має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати .допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням |любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.

 Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, |і сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, |здебільшого країнознавчого характеру.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати суттєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування.

Усі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.

Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови

 В методичній літературі та у практиці традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого

розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття "масовості", В.І.Шепелева пропонує розрізняти форми позакласної роботи з ІМ за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до неструктурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готу­ють повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично. (учнівська конференція «Зроби крок», Робота з творчими учнями щодо перекладу віршів тощо).

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної струк­тури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично.

За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з ІМ:

1) змагальні,

2) засоби масової інформації,

3) культурно-масові,

4) політико-масові.

Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.

 Заходи змагального характеру: конкурс, гра, олімпіада, вікторина та інші.

Засоби масової інформації - стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест, виставка-вікторина тощо.

Заходи культурно-масового характеру: вечір-свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв'язку зі знаменними подіями; ранок казок та інііі¹'

Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція-ярмарка солідарності, телеміст та інші.

У педагогічній літературі є поняття "об'єднуючі форми позакласної роботи (Т.М.Калечиць, З.О.Кейліна).

До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуб веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з ЇМ, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих та кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів з зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як

Тиждень іноземної мови у школі.

 Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів; а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів.

Тиждень іноземної мови у школі як комплексна форма повинна сприяти Цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з ЇМ у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим (бітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, вступною, пов'язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки. і Процес підготовки і проведення Тижня IМ проходить у три етапи.

 І етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, також підготовку необхідних фотоматеріалів, діафільмів, кінофільмів, слайдів. безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі ЇМ, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.п.

ІІ етап - це проведення Тижня іноземної мови. Обов'язковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.

	Зразок плану проведення Тижня іноземної мови у школі
День	Зміст роботи	Хто
тижня		відповідає
Понеділок	Оголошення по шкільному радіо про відкриття Тижня.	Оргкомітет
	Від­криття виставки стінгазет, альбомів, кращих зошитів тощо.
Вівторок	Лялькова вистава "В гостях у казки".	V-V1 класи
Середа	Конкурс на краще виконання пісень, віршів іноземною мовою.	VII класи
Четвер	Вікторина, присвячена звичаям та традиціям країни, мова якої вивчається	VIII класи
П’ятниця	Рольова гра "Телеміст" (між столицями рідної країни та	IX класи
	країни, мова якої вивчається).
Субота	Літературно-музичний вечір. Підсумки Тижня.	Х-ХІ класи

ПІ етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформацій­ний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.

Як окрему форму позакласної роботи з іноземної мови можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися іноземною мовою як засобом спілкування та отримувати додаткову інформацію до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, але й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їх зміст. Організуючим центром цієї роботи є "Шкільний поштамт", який допомагає учням в листуванні, надає їм інформацію про те як правильно оформити листа (написати адресу, дату тощо), пропонує адреси зарубіжних друзів, які бажають листуватися, забезпечує конвертами, марками, консультує з приводу вживання мовного матеріалу, характерного для епістолярної форми спілкування.

Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, повинні мати такі характеристики:

інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;

- комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинна включати "набір" ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;

-  орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;

-  емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищенню інтересів  учнів до іншомовної діяльності.

Чернівецька гімназія №2

«Формування комунікативної  компетенції на уроках німецької мови»

                                      Виконавець:                    

                                                              учитель німецької мови

                                                               Ткачук Фіалка Іванівна

Чернівецької гімназії №2

План

1. Вступ……………………………………………………...3
2. Основна частина………………………………………..6
3. Висновки………………………………………………..10
4. Список використаних джерел………………………..11
5. Додатки.

• Робота з текстом (аудіювання, читання)………..….12
• Робота з статистичними даними. …………………..14
• Робота з лексичними одиницями. ………………… 19
• Робота з піснею. ……………………………………. 22
• Вирази для висловлення думки. ……………………25
• Робота з фотокартками і малюнками. ………………28
• Робота з віршами. ……………………………………31
• Критичне мислення…………………………………..32
• Урок за використання технології критичного

мислення (з додатками). ...……………………………..33

Вступ

Геополітичні, комунікаційні та технологічні зміни в світі зумовили зростання потреби у використанні іноземних мов. Державна національна програма «Освіта», Закон України «Про освіту», Програма Ради Європи на 2010-2014 роки «Освіта для міжкультурного взаєморозуміння прав людини і демократичної культури», гімназійна концепція розвитку гімназії «Освіта ХХІ століття» (1999) визначає опанування іноземною мовою одним із пріоритетів сучасної освіти. На основі аналізу навчальних програм, підручників, методичних посібників з викладання мов, передового досвіду вчителів визначено, що основним підходом у навчанні мов є комунікативний підхід. Комунікативної компетенції учні набувають при вивченні мови за комунікативним методом, основу якого складає переорієнтація з форми на функцію, з лінгвістичної компетенції на комунікативну, з мовної правильності на спонтанність та автентичність, тобто природність комунікації. Комунікативно-орієнтоване навчання мов передбачає розвиток знань, мовленнєвих умінь та навичок. Разом з тим, сучасний світ вимагає значно вищих компетенцій, ніж спілкування на елементарному рівні. Ця мета передбачає взаємопов’язаний розвиток компетенцій учнів засобами іноземної мови для підготовки їх до міжкультурного спілкування в різноманітних сферах життєдіяльності. Відправним пунктом в організації такої роботи є розуміння того, що самий надійний шлях перетворення навчання мови у розвиваючий процес – це можливість поставити учнів перед необхідністю вирішувати комунікативні завдання, тобто завдання спілкування, оскільки вони є важливою умовою та необхідним компонентом праці, пізнання та орієнтації людини у світі.

Одиницею організації навчального матеріалу і навчального процесу є ситуація, що розглядається в широкому соціокультурному контексті, тобто з використанням елементів, що дозволяють створити умови для прилучення учнів до культури країни досліджуваної мови, до психології її носія. Спілкування, як правило, проходить у безпосередньому контакті учасників, обізнаних з умовами, в яких відбувається комунікація. Спілкування людей у реальному житті відбувається завдяки виникненню потреби в реалізації певного комунікативного наміру, досягнення або недосягнення якого визначає результат мовленнєвого спілкування. Важливо враховувати ситуативний характер мовлення, а саме: хто говорить (пише), про що, з якою метою, кому, за яких обставин, який передбачається результат спілкування та ін. У ході спілкування комуніканти виступають як носії певних соціальних стосунків, що виникають в тій чи іншій сфері діяльності і реалізуються в конкретних мовленнєвих ситуаціях. Формування комунікативної компетенції можливе за умови моделювання у навчальному процесі типових ситуацій реального спілкування, що виникають у різних сферах життя і стосуються різних тем. У зв’язку з цим навчальна діяльність учнів організовується таким чином, щоб вони виконували вмотивовані дії з мовленнєвим матеріалом для вирішення комунікативних завдань, спрямованих на досягнення цілей та намірів спілкування.

В основі «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 клас» Київ, 2005 р. з німецької мови закладено комунікативно-діяльнісний підхід, який надає навчанню розвиваючий, функціональний та комунікативний характер, ініціює пізнавальну активність учнів та сприяє формуванню їх комунікативної компетенції.

При плануванні та організації своєї діяльності з проблеми формування комунікативної компетенції спираюсь на наукові підходи, розроблені відомими вітчизняними та зарубіжними науковцями, зокрема Л. Биркун, О. Вишневський, І.Зимня, Г. Китайгородська, Ю. Пассов, О. Полат, Т. Сірик.

Опрацювавши різні тлумачення, для себе визначила, що «комунікативна  компетенція - це не тільки володіння інформацією про безпосередній зв'язок мовленнєвого і соціокультурного середовища, але й взаємозв’язок розвитку мови і суспільства».

Головною метою навчання іноземної мови вважаю формування в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.

Як показує досвід роботи, в учнів більшою мірою сформовані мовна та соціокультурна компетенції, меншою – мовленнєва. Школярі володіють лексикою та граматикою, проте відчувають труднощі при спілкуванні. Це зумовлено, на мій погляд, недосконалістю дидактичного матеріалу та використанням традиційних форм навчання. Як наслідок - зниження мотивації до вивчення німецької мови, зменшення співпраці між вчителем та учнем, зникнення атмосфери творчого процесу.

Саме тому, набуває актуальності проблема формування комунікативної компетенції на уроках німецької мови.

Мета досвіду - формування комунікативної  компетенції учнів, яка передбачає:

• уміння спілкуватися усно й на письмі іноземною мовою;
• здатність встановлювати і підтримувати необхідні соціокультурні контакти;
• сукупність знань умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування.

Відповідно до мети постають  наступні завдання:

• підбір найбільш ефективних форм і методів роботи для формування достатнього рівня всіх складових комунікативної компетенції;
• удосконалення існуючого і створення сучасного навчально-дидактичного комплексу з метою підвищення мотивації учнів.

Аналізуючи структуру комунікативної компетенції, використовую дієві та ефективні методи для формування її складових.

Основна частина

Комунікативна  компетенція -  це комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування.

Комунікативна компетенція проявляється в усіх життєвих сферах, та від ступеня її сформованості залежить здатність учня адекватно орієнтуватися, поводитися у різних соціальних ситуаціях.

Формування і розвиток комунікативної компетенції відбувається ефективніше за умов забезпечення єдності основних складових комунікативної компетенції:

• мовної;
• мовленнєвої;
• соціокультурної та соціолінгвістичної;
• дискурсивної;
• стратегічної.

Мовленнєва компетенція, яка включає аудіювання, говоріння (діалогічне, монологічне), читання, письмо, носить комунікативний характер. Практикую різні прийоми для активізації навчально-пізнавальної діяльності та  намагаюся створити позитивний емоційний мікроклімат, який в свою чергу сприяє удосконаленню навичок спілкування.

Безпосередньо перед аудіюванням чи читанням учні  отримують комунікативне завдання, спрямоване на пошук у тексті інформації в певному обсязі (додаток 1).

Під час читання використовую різноманітні методи та форми роботи з текстом:

• метод «інсерт» - читання тексту з позначками (див. урок з використанням технології критичного мислення);
• складання кластеру до тексту;
• пошук і виділення ключової інформації відповідно до поставленого завдання;
• співставлення, класифікація, систематизація;
• формулювання основної ідеї тексту;
• читання адаптованих текстів без словника з вилученням основної інформації (обмін та обговорення невідомої лексики);
• редагування тексту;
• відтворення деформованого тексту тощо.

Для мотивації учнів до говоріння використовую такі види роботи:

• презентація розгорнутих повідомлень по темі;
• робота з іншомовними словами і безеквівалентною лексикою (пояснити значення слова німецькою);
• рольова гра  (наприклад, рекламування міста, виду спорту, ресторану тощо);
• презентація  у вигляді колажів, схем, повідомлень;
• короткі доповіді, повідомлення, з опорою на схему, кластер;
• робота з діаграмами  та графіками (додаток 2).

Мовна компетенція є інтегративною. Вона включає мовні знання (лексичні, граматичні, фонетичні та орфографічні) та відповідні навички. Знання лише мовного матеріалу не забезпечує формування мовленнєвих умінь, учні мають здобути відповідні мовні знання. Для активізації лексичного матеріалу ефективними вважаю наступні завдання:

• пошук у тексті слів, схожих на українські (які можна зрозуміти без словника)
• визначення у тексті синонімів/ антонімів до слів;
• встановлення правильних  чи неправильних висловлювань;
• впорядкування слів в тематичні групи;
• підбір до теми лексичних одиниць: дієслів, іменників, прикметників;
• закінчення думки, речення;
• визначення речень, які передають головну думку статті;
• розв’язування кросвордів тощо.

Підвищенню комунікативної компетенції   в учнів сприяють і вправи з певними лексичними одиницями, які, в залежності від мовної ситуації, мають свою специфіку (додаток 3).

Важливу роль для розвитку інтересу до мови як носію культури, має пісня. За допомогою пісень учнями значно легше запам’ятовується та засвоюється тематична лексика, а також граматичний матеріал (додаток 4). В своїй роботі я використовую пісні різних жанрів, різної тематики: народні, дитячі, сучасні.  В старших класах працюю з піснями як з текстами. Для цього підбираю доступні в мовному та інформаційному плані тексти пісень, що є сучасними та цікавими для учнів.

Дискурсивна компетенція включає вміння керувати мовленням та структурувати його за допомогою тематичної та логічної організації, зв'язності, стилю, риторичної ефективності тощо. На рівні дискурсу в учнів  виникають проблеми при ініціюванні чи завершенні мовлення, підтриманні розмови, вираженні почуттів, з’ясовуванні ситуації і намірів тощо. Для уникнення цих проблем розробила і систематизувала вирази, словосполучення, використання яких допомагають учням підтримувати бесіду, робити висновки, висловлювати власну думку (додаток 5).

Одним із пріоритетних завдань навчання іноземних мов визнається формування в учнів комунікативної компетенції, важливим складником якої виступає соціокультурна і соціолінгвістична компетенція, що передбачає наявність знань про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається,  нормовану мовленнєву поведінку її носіїв і вміння будувати свою поведінку відповідно до цих особливостей і норм. Тим самим сучасна концепція мовної освіти робить важливий акцент на необхідності не обмежувати вивчення іноземної мови її вербальним кодом, а формувати у свідомості учня «картину світу», притаманну носієві цієї мови як представнику певної культури й певного соціуму.

Для формування вище згаданого виду компетенції добираю лінгвістичну інформацію в межах навчальних тем, а також предметів мовлення, пов’язаних з культурою Німеччини та України, яку читаємо і активно обговорюємо на уроках. До Різдва, наприклад, ми випускаємо  газети, виготовляємо різдвяні сувеніри, розучуємо пісні, оформлюємо виставки.

Складання учнівських проектів, написання пошукових рефератів, організація виховних заходів та нетрадиційних краєзнавчих уроків, що відображують культуру, звичаї, традиції допомагають учням проаналізувати та порівняти особливості культури України та Німеччини (додаток 6).

Ефективним методом є проведення віртуальних екскурсій визначними пам’ятками  Берліна, містами Німеччини з ознайомленням особливостей побуту німецьких сімей, культурними інтересами однолітків тощо.  Це дає учням змогу органічно підключитися до різних видів предметно-комунікативної і пізнавальної діяльності і тим самим сформувати здатність і готовність не лише до мовленнєвого спілкування, а й до культурної взаємодії з носіями мови.

          Для розвитку комунікативної компетенції учнів  залучаю засоби мистецтва. Робота з картинами, фотокартками та малюнками на уроці сприяє розвитку мовленнєвих та розумових здібностей учнів (додаток 7). Як показує досвід, такий вид діяльності підвищує мотивацію учнів при вивченні іноземної мови і створює позитивний емоційний фон. На таких уроках створюється творча атмосфера, підтримується живий інтерес до історії, культури, традицій країни, мова якої вивчається.

Приділяю значну увагу  роботі з віршами (додаток 8). Різні види роботи в поєднанні з застосуванням мультимедійних засобів дозволяють легко і швидко засвоїти лексичний матеріал (див. бінарний урок  „Der Erlkönig. J. W. Goethe“).

Стратегічна компетенція передбачає уміння вибирати ефективні стратегії для розв’язання комунікативних завдань; розвиток здатності учнів до самостійного навчання і самовдосконалення, бажання спілкуватися, слухати і розуміти інших, планувати навчальний процес, уміння адекватно оцінювати власні знання.

Цю компетенцію формую за допомогою технології критичного мислення. Її технологічний аспект полягає в реалізації навчальної моделі, що дозволяє учням формувати власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень, будувати логічні висновки. В основі технології лежить базова модель, що складається з трьох етапів:

• виклик
• осмислення
• рефлексія

Застосування цієї технології допомагає мені бути  організатором самостійної навчально-пізнавальної, комунікативної, творчої діяльності учнів      (додаток 9).

Висновки

Таким чином, впровадження сучасних технологій: інтерактивних, інформаційно-комунікативних, інформаційно-комунікаційних, проектувальних та створення сучасного дидактичного комплексу забезпечує формування всіх складових комунікативної компетенції в умовах креативного гімназійного середовища.                

Така організація навчального процесу  допомагає учням:

• працювати творчо і цікаво;
• брати активну участь в обговоренні різних тем;
• презентувати додаткову інформацію на заняттях;
• спілкуватися з носіями мови;
• брати участь у шкільній науково-практичній конференції «Зроби крок»;
• займати призові місця на олімпіаді з німецької мови.

Мій досвід роботи був представлений на гімназійній та міській науково-практичній конференції «Талант і елітарність» та обговорювався на засіданні методичного об’єднання вчителів іноземних мов нашого навчального закладу.

Робота над цією проблемою не є завершеною. В мої плани не входить зупинятися на досягнутому. Думки, іноді підказані самими дітьми, переходять у досвід, а разом з досвідом і знаннями удосконалюється майстерність вчителя...  

Список використаних джерел

1.Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). – К.: Райдуга, 1994.

2. Ніколаєва С.Ю. Методика викладання іноземних мов в середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 2002.

3. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование. Концепция развития индивидуальности в диалоге культур. - Липецк: Изд-во Липецк, гос. пед. ин-та, 1998. 

4. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным язькам. – М.: Просвещение, 2003.

 5. Зимняя. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник /Кол. авторів під керівництвом С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. - М., 1978.

6. Петровская Л.А. Компетентность в общении. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 216 с

7. Халперн, Дайана  Психология критического мышления, «Питер», 2000

8. Бутенко А.В., Ходос Е.А. Критическое мышление: метод, теория, практика. Издательство «Мирос», М., 2002.

Додаток 1

Klasse 10

Thema: Ernährung

                                                  Hörverstehen

Löst die  Aufgaben, bevor ihr den Text  hören.

1. Plenum. Beatworte die Fragen.
1. Was isst du gern?
2. Was isst du gewöhnlich zum Frühstück?
3. Was isst du gewöhnlich zu Mittag/ zu Abend?
4. Was isst du am liebsten?
5. Welche Speisen isst deine Familie gern?

2. Gruppenarbeit. Sammelt die Nationalgerichte

Die Ukraine	Deutschland	Die Bukowina

Erzählt über die Nationalgerichte

3. Einzelarbeit. Äußere deine Meinung

Mein Lieblingsgericht ist … Ich esse gern… Wenn ich ins Cafe gehe, bestelle ich … Wenn ich eine Geburtstagsparty organisiere, bereitet meine Mutter … zu.

4. Plenum. Hör den Text und beantworte die Fragen
1. Woraus besteht die deutsche Nationalküche?
2. Über welche Nationalgerichte geht es im Text?
3. Für welche Nationalspeise haben  fast alle Deutschen eine Vorliebe?
4. Was findet man in Norddeutschland mit großer Regelmäßigkeit?

          Text                

                                 Küche und Essgewohnheiten

Die deutsche Nationalküche besteht aus den verschiedensten Regionalküchen. Ein einziges Nationalgericht gibt es eigentlich nicht. Auch wenn zumeist viele Nichtdeutsche Sauerkraut und Bratwurst als die deutsche Nationalspeise bezeichnen, so gehört zu mindestens das Sauerkraut als Speise ausschließlich in die Süddeutsche Regionalküche.

Bereits seit dem 16. Jahrhundert gibt es deutliche Unterschiede zwischen den Speisen in Süddeutschland, Norddeutschland und den östlichen Gebieten. Besonders markant sind die Unterschiede bei den Festtagsspeisen. Als wirkliche Nationalspeise, für die fast alle Deutschen eine Vorliebe haben, kann man das „Würstchen“ bezeichnen, je nach Regionen in der ein oder anderen Art und Weise: In Bayern gibt es die Weißwurst, im Süden Ostdeutschlands ist die Thüringer Rostbratwurst sehr beliebt und im Raum um Frankfurt kennt man das Frankfurter Würstchen. Doch es gibt eine gesamtdeutsche Lieblingswurst: die Currywurst, die zumeist am Imbiss-Stand verzerrt wird. Rund 42% des Fleischverbrauchs verzerren die Deutschen in Form eines „Würstchens“.

Als typisch süddeutsches Gericht lässt sich der Schweinebraten mit Klößen bezeichnen. In Norddeutschland findet man mit großer Regelmäßigkeit den Hering mit Bratkartoffeln  auf dem Tisch. Eine typische Speise (oft als Beilage anzutreffen) aus Schwaben sind Spätzle in verschiedenen Variationen. In der Region um Berlin gelten als traditionelle Gerichte die Erbsensuppe mit Bockwurst oder der Kartoffelsalat mit Bulette.

5. Einzelarbeit    Test:   Richtig oder falsch

	Richtig	Falsch
1. In Deutschland gibt es  ein einziges Nationalgericht
2. Man bezeichnet Sauerkraut und Bratwurst als die deutsche Nationalspeise
3. Es gibt keine  deutlichen Unterschiede zwischen den Speisen in Süddeutschland, Norddeutschland und den östlichen Gebieten.
4. Besonders groß sind die Unterschiede bei den Festtagsspeisen
5. Als wirkliche Nationalspeise, für die fast alle Deutschen eine Vorliebe haben, kann man das „Brötchen“ bezeichnen
6.In  Frankfurt kennt man das Frankfurter Würstchen
7. die Currywurst ist eine gesamtdeutsche Lieblingswurst
8. Rund 52% des Fleischverbrauchs verzerren die Deutschen in Form eines „Würstchens“.
9. Eine seltene Speise aus Schwaben sind Spätzle in verschiedenen Variationen
10.Alle Deutschen essen gern die Erbsensuppe mit Bockwurst

6. Mündliche Kommunikation
1. Erzähle kurz über die  Essgewohnheiten der Deutschen
2. Vergleich die  Essgewohnheiten der Deutschen und der Ukrainer.

Додаток 2

Робота зі статистичними даними

Життєдіяльність суспільства свідчить про  те, що ми використовуємо статистику, і це є не тільки  надійним першоджерелом даних, а і потужним інструментом пізнання закономірностей минулого та майбутнього розвитку навколишнього світу, життя людини,  її діяльності та захоплень. Робота зі статистикою є новим методом роботи в іноземній мові. Я зрозуміла, що за допомогою статистичних методів можна довести економічні  припущення, перевірити теоретичні гіпотези, відновити та поповнити існуючі оцінки, а також представити явища, які вивчаються, у повному обсязі накопичених знань. Без статистики неможливе проведення досліджень та підбиття підсумків. Роботу зі статистикою проводжу за різними темами. Наприклад:  «Вільний час», «Засоби масової інформації», «Навколишнє середовище», «Здоровий спосіб життя», «Проблеми молоді», «Одяг та покупки» тощо.

При роботі зі статистикою я працюю за наступним планом:

1. Розробка питань анкети за навчальною темою
2. Проведення анкетування в класі (серед учнів школи/серед учнів молодших класів/ серед учнів старших класів/ серед хлопчиків та серед дівчат тощо)
3. Обробка отриманих даних  за допомогою електронної таблиці
4. Представлення у вигляді діаграми(графіку)
5. Аналіз результатів

Перед початком роботи ми вчимо вирази, які потрібні для опису графіку.

Наведу приклад такої роботи.

Мною були розроблені питання з теми «Моє хобі» для учнів 5-9 класів.

Wie viele Stunden pro Tag entfallen bei  dir üblicherweise auf Hobbys und sonstige Freizeitbeschäftigungen(werktags, Samstag, Sonntag)?

1. 0
2. 1-2
3. 3-4
4. 5-6
5. 7-8
6. 9-10
7. mehr  als 10

Отримані дані я занесла в таблицю та отримала наступну діаграму

Redemittel zur Beschreibung von Schaubildern und Diagrammen

Thema des Schaubildes / der Grafik ist....

• Die Tabelle / das Schaubild / die Statistik / die Grafik / das Diagramm gibt Auskunft über...
• Das Schaubild gibt Auskunft (darüber) , wie viele / was ...
• Die Statistik / Das Diagramm gibt / liefert Informationen über ...
• Das Schaubild stellt ... dar
• Die Grafik / Die Tabelle / Das Schaubild zeigt....

Quelle

• Die Daten stammen vom / von der ...
• Das Schaubild wurde vom ... erstellt / herausgegeben.

Erhebungszeitraum/ Datenbasis

• Die Daten stammen aus dem Jahr ...

Allgemeiner Aufbau

• Alle Angaben werden in Prozent gemacht / sind in Prozent.
• Die Werte sind in ... angegeben.
• Die Zahl der ... ist in Tausend angegeben.
• Die Tabelle gibt Auskunft über folgende Aspekte: ...
• Für die Darstellung wurde die Form des Säulen- / Balken- / Kreis- / Kurvendiagramms gewählt.
• Die Legende gibt Auskunft über ...

Beschreibung/ Erläuterung

a) Entwicklungen

• Der Anteil / Die Zahl der ...

- ist von ... (im Jahre 200...) auf ... (im Jahre 200....) gestiegen / angestiegen / angewachsen.

- ist um (fast / mehr als) ... % gestiegen.

- hat sich zwischen 200... und 200... um ...% erhöht.

- hat zwischen 200... und 200... um ...% zugenommen.

- steigerte / erhöhte sich in den vergangenen 4 Jahren um ...%

- hat sich im Zeitraum von 200... bis 200... (fast / mehr als) verdoppelt / verdreifacht /vervierfacht.

• Der Anteil / Die Zahl der ...

- ist in den letzten 3 Jahren von ... % auf ... % gesunken / zurückgegangen /geschrumpft / gefallen.

- hat im Zeitraum von 200... bis 200... um ...% abgenommen.

- hat sich von 200... bis 200... um die Hälfte / ein Drittel / ein Viertel verringert /vermindert.

- ist zwischen 200... und 200... um ...% verringert / reduziert / vermindert worden.

b) Vergleiche

• Im Vergleich zu / Verglichen mit 200... ist die Zahl der ... um ...% höher / niedriger.
• Im Gegensatz / Im Unterschied zu 200... ist der Anteil der ... um ...% gefallen.
• Gegenüber 200... konnte die Zahl der ... um ...% gesteigert werden.
• Während 200... noch ...% ... erhielten, waren es 200... nur noch ...%.

• 200... waren / hatten / beanspruchten (wesentlich / erheblich / deutlich )

- mehr Personen ... als im Jahre 200...

- weniger Menschen ... als im Vergleichszeitraum.

c) Prozentanteile

• Der Anteil von ... beträgt / betrug im Jahr 200%
• Der Anteil von ... liegt/ lag im Jahr 200.../ liegt jetzt bei ...%.
• X hat zwischen 200... und 200... um ...% zugenommen.
• X ist in den Jahren von 200... bis 200... von ...% auf ...% gestiegen / gesunken.

d) Mengenangaben

• Die Kosten für ... betragen / betrugen 200... ... Euro.

Kommentar/ Fazit

• Es ist festzustellen, dass ... in den letzten Jahren tendenziell steigt / sinkt.
• Das Schaubild zeigt deutlich den kontinuierlichen Rückgang / Anstieg des / der..
• Es fällt auf / Es ist unverkennbar / Überraschend ist, dass ...

• Kritik an der Statistik / Grafik , dem Diagramm / Schaubild:
• Aus der Grafik geht leider nicht hervor, wie ....
• Aus dem präsentierten Datenmaterial lässt sich nicht ersehen, ob / wie...

Після опису графіку я наводжу статистику з тієї ж теми, яка була проведена в Німеччині (www. de.statista.com):

Zeit für Hobbys und Freizeit

Wie viele Stunden pro Tag entfallen bei Ihnen üblicherweise auf Hobbys und sonstige Freizeitbeschäftigungen?(%)

Deutschland,  20.886 Befragte; TNS Infratest Sozialforschung  Quelle: SOEP

Aussageabsicht / Interpretation • Welche Aussagen werden veranschaulicht? • Welche Schlussfolgerungen lassen sich ziehen? • Welche Aussagen werden dem Betrachter nahe gelegt? • Will das Schaubild etwas erklären, etwas empfehlen oder zu einer Handlung auffordern? • Welche Informationen fehlen im Schaubild? • Will das Schaubild auf den Betrachter manipulierend Einfluss nehmen? Wie?

Проводиться порівняльний аналіз обох графіків.

Додаток 3

Wortschatzarbeit                                            

  Das Wort „ ZEIT“

Unterrichtsmaterial A:  „Meine Zeit“

Fragt einige Mitschülerinnen und Mitschüler.

Notiert die Antworten.

1 Womit verbringst du in der Woche die meiste Zeit?

.......................................................................................................................

2 Wofür hättest du gern mehr Zeit?

.......................................................................................................................

3 Wobei vergeht die Zeit für dich gar nicht?

.......................................................................................................................

4 Wann ist dir Zeit egal?

.......................................................................................................................

5 Wenn du deinen Tag selbständig strukturieren könntest, wie viel Zeit würdest du wofür

einplanen?

Das möchte ich machen:

............................................................

............................................................

...........................................................

...........................................................

So viel Zeit möchte ich dafür haben:

............................................................

............................................................

............................................................

...........................................................

Unterrichtsmaterial B: Zeit-Komposita

Was passt zusammen? – Bitte setzt die Nomen in die Lücken ein.

die Zeitverschwendung – das Zeitalter – der Zeitvertreib – der Zeitgewinn –

der Zeitmangel – die Zeitlupe

„Wenn ich ein bisschen Zeit habe, setze ich mich hin und lese. Das ist mein

..................................“

„Wenn ich morgens mit der U-Bahn fahre, dann bin ich 25 Minuten früher in der Schule! Das

ist ein großer ..................................“

„Ich lerne so viel für die Prüfung. Der Tag ist einfach zu kurz! Im Moment leide ich unter

ständigem ...................................“

„Die Inhalte im Sommersprachkurs waren viel zu schwer, ich habe nicht viel gelernt. Schade,

dass ich daran teilgenommen habe! Das war eine pure ..........................................“

„Es gibt immer bessere Möglichkeiten, um miteinander zu kommunizieren: Computer,

Handys und schnelle Datenübertragung. Wir befinden uns im ............................. der

Kommunikation.“

„Ich habe das spannende Fußballspiel im Fernsehen gesehen. Es gab ein schlimmes Foul,

das habe ich in der langsamen Wiederholung genau gesehen, in ............................... hat man

das Foul genau gesehen!“

Unterrichtsmaterial C: Redewendungen zur Zeit

Versucht zuerst die Bedeutung der Redewendungen zu vermuten.

für alle Zeiten eine Zeitlang mit der Zeit gehen im Laufe der Zeit

die Zeit totschlagen auf Zeit seit ewigen Zeiten zu meiner Zeit

Welche Erklärungen gehören zusammen? Verbindet die Zeit-Redewendungen, die

zusammengehören.

als ich jung war für eine bestimmte Zeit nur für eine bestimmte Dauer fortschrittlich/modern sein

für immer schon sehr lange versuchen, sich irgendwie zu beschäftigen langsam; nach und nach

Unterrichtsmaterial D: Zeit-Adjektive und Vergleich zur Muttersprache

Versucht die Bedeutung der Adjektive in eurer Muttersprache zu definieren bzw. zu umschreiben.

Schreibt auch die Übersetzung, die ihr im Wörterbuch findet, auf. Gibt es eine genaue

Übersetzung des Begriffs? Warum (nicht)?

Adjektiv	Bedeutung	Übersetzung oder Umschreibung (meine Muttersprache)
zeitlos zeitökonomisch zeitintensiv zeitgleich zeitnah zeitgemäß

Додаток 4

Презентація пісні «Oh, wie schön ist Schule!»

Оснащення: малюнки з зображенням шкільних  речей, магнітофон, запис пісні, роздатковий матеріал

1. L: Kinder, was können wir in der Schule machen? Und was hilft uns dabei?

Schaut bitte die Tafel an. Hier ist ein „Wortigel“

Basteln, turnen, zeichnen, singen, malen, schreiben, rechnen, lesen, spielen, tanzen

Die Schultasche, die Kreide, die Tafel, die Schere, das Federmäppchen, das Turnzeug, das Lineal, das Heft, das Buch, der Pinsel, der Füller, der Radiergummi, der Block, der Bleistift, der Spitzer, der Malkasten, der Farbstift.

Учні читають слова на голках їжачка та перекладають їх.

Wir haben über diese Schulsachen schon gesprochen. Und heute singen wir über die Schule. Aber zuerst spielen wir.

2. Wie machen wir das?

Der Lehrer sagt das Wort, die Schüler zeigen.

z.B.  lesen – die Kinder zeigen das.

3. Was gibt es in unserer Schultasche?

Verbindet die Wörter mit den Bildern. (учням пропонується  знайти свою пару)

Die Schere		Das Turnzeug
Der Farbstift		Der Malkasten
Das Federmäppchen		Das Lineal
Der Spitzer		Das Heft
Das Buch		Der Pinsel
Der Bleistift		Der Füller
Der Radiergummi		Der Block

4. Das waren einige Episoden aus unserem Lied. Wollen wir das Lied zuhören!

♫ 
                   5. Ergänzt das Lied. (текст пісні записаний на великому аркуші паперу, замість шкільних речей  пропуски. Учні при другому прослуховуванні мають вставити замість пропусків малюнки зі шкільними речами)

♫ 

Oh, wie schön ist Schule!

Buch und Bleistift, Füller, Pinsel,

Schule, Schule, Schule!

Lesen, schreiben, rechnen, malen.

Oh, wie schön ist Schule!

Lesen, schreiben, rechnen, malen.

Tra-la-la-la-la-la.

Schere, Heft, Lineal und Turnzeug,

Schule, Schule, Schule!

Basteln, singen, zeichnen, turnen.

Oh, wie schön ist Schule!

Basteln, singen, zeichnen, turnen.

Tra-la-la-la-la-la.

Tra-la-la-la-la-la-la-la,

Schule, Schule, Schule!

Malen, spielen, tanzen, schlafen.

Oh, wie schön ist Schule!

Malen, spielen, tanzen, schlafen.

Tra-la-la-la-la-la.

6.Lest vor! Merkt euch die Aussprache! Учні за вчителем хором відпрацьовують читання тексту пісні.

Потім вчитель роздає учням картки-емоції, на яких зображені обличчя різних людей з різними емоціями. Учень повинен прочитати куплет пісні з тим емоційним забарвленням, яке зображене на його картці.  

7.Lest vor! Merkt euch die Emotion!

Böse; 
Wie ein kleines Kind; 
Laut; 
Wie ein Dichter; 
Still/leise; 
Wie ein Roboter; 
Mit Liebe; 
Froh/freudig. 
8.Hört das Lied noch einmal und singt mit.

♫ 

9. Lernt das Lied auswendig.

Додаток 5

                           Wendungen zur Meinungsäußerung

Vorbereitung

Mach dir zunächst Gedanken über das Thema. Welche Meinung hast du dazu und wie würdest du sie begründen?

Aufbau und Inhalt

Einleitung: Aufgreifen des Problems

Die Einleitung dient dazu, den Leser auf das Thema einzustimmen. Geh in diesem Absatz auf die Aufgabenstellung ein und gib deine allgemeine Meinung zu diesem Thema mit kurzer Begründung wieder.

Meinung und Begründung

Begründe deinen Standpunkt. Konzentriere dich pro Absatz auf einen Hauptgedanken. Was genau du schreibst, hängt von der Aufgabenstellung ab (siehe unten)

Schluss

Fasse noch einmal die wichtigsten Argumente für deinen Standpunkt zusammen.

Typische Aufgabenstellungen

• Kommentar (eigenen Standpunkt anhand von Beispielen erläutern und begründen)
• Behauptung – Begründung – Beispiel
• Vergleich (Gemeinsamkeiten und Unterschiede erkennen, Schlüsse daraus ziehen)
• Kritik (Vor- und Nachteile einer Sache herausstellen, sich zur Meinung anderer äußern (normalerweise negativ)
• Erörterung (alle Aspekte eines Problems untersuchen (Was ist …? / Ist es okay, … zu tun?)
• Für und Wider abwägen
• Bewertung (eine Sache beurteilen, Vor und Nachteile herausstellen)
• Begründung (sich zur Meinung anderer positiv äußern, Vorteile hervorheben)

Meinung äußern (allgemein)

Mir scheint, dass ...

Meiner Meinung nach ...

Ich bin der Meinung, dass ...

Meine Meinung dazu ist, dass ...

Meiner Erfahrung nach ...

Soweit ich das beurteilen kann, ...

So wie ich das sehe, ...

Soviel ich weiß, ...

Vielleicht liege ich falsch aber ...

Wenn ich mich nicht täusche ...

Ich glaube, man kann (mit Sicherheit) sagen ...

Wie behauptet wird, ...

Ich muss zugeben, dass ...

Ich kann nicht leugnen, dass ...

Ich kann mir vorstellen, dass ...

Ich denke/glaube/nehme an ...

Ich persönlich denke ...

Deshalb denke ich ...

Ich bin mir sicher, dass ...

Ich bin mir nicht sicher aber ...

Ich bin mir nicht ganz sicher, weil ich den Sachverhalt nicht genau kenne.

Ich bin nicht davon überzeugt, dass ...

Wie ich gelesen habe ...

Ich bin geteilter Meinung (über) ...

Ich habe eine geteilte Meinung dazu.

Ich habe dazu keine Meinung.

Tatsachen herausstellen

Fakt ist, dass ..

Der Punkt ist, dass ...

Das beweist, dass ...

Letztlich läuft es darauf hinaus, dass ...

Es ist offensichtlich, dass ...

Es ist sicher, dass ...

Man kann sagen, dass ...

Es ist klar, dass ...

Es gibt keinen Zweifel daran, dass ...

Zustimmen

Es gibt viele Gründe für ...

Es gibt keinen Zweifel daran, dass ...

Ich stimme dem unbedingt zu.

Ich bin derselben Ansicht.

Ich bin derselben Meinung wie der Autor.

Ich stimme dem Autor absolut zu.

Teilweise zustimmen

Es stimmt nur bedingt, dass ...

Dem kann ich nur unter Vorbehalt zustimmen.

Das liegt scheinbar auf der Hand, aber ...

Das ist nicht unbedingt der Fall.

Es ist nicht so einfach wie es scheint.

Unter gewissen Umständen ...                                     

Widersprechen

Man muss mehr berücksichtigen als das.

Das Problem ist, dass ...

Ich bezweifle (sehr), dass ...

Das steht völlig im Widerspruch zu ...                                    

Was sogar noch schlimmer ist, ...

Ich bin anderer Meinung, weil ...

Ich kann diese Auffassung nicht teilen.

Ich kann diesem Gedanken nicht zustimmen.

Wo ich widersprechen muss, ist ...

Im Gegensatz zum Autor denke ich ...

Argumente verknüpfen

Zuerst einmal denke ich ...

Nicht nur dies, ich denke auch, dass ...

Sie sind nicht nur ..., sondern auch ...

Sie sind weder ... noch ...

Dafür gibt es verschiedene/mehrere/viele Gründe.

Erstens ...

Zweitens ...

Außerdem ...

Ein weiterer wichtiger Punkt ist, dass ...

Schließlich ...

Einerseits ... Andererseits ...

Im Gegensatz dazu steht ...

Wegen ...

Deshalb ...

Schließlich / Immerhin ...

Der Grund dafür ist, dass ...

In dieser Beziehung ...

Das Ergebnis davon ist, dass...

Ein weiterer Aspekt ist ...

Das liegt daran, weil ...

Obwohl ... wahr ist, wäre es falsch zu behaupten ...

Das trifft in gewissen Fällen vielleicht zu, aber ...

Man könnte entgegnen, dass ... aber ...

Beispiele anführen

Nehmen wir z.B. (den Fall von) ...

Betrachten wir ...

Zum Beispiel ...

Ich möchte hier ein Beispiel anführen.

Ergänzungen und Schluss

Aller Wahrscheinlichkeit nach ...

Es scheint ... zu sein.

Es ist wichtig zu erwähnen, dass ...

Wie ich bereits ankündigte, ...

Anders ausgedrückt ...

Am meisten bin ich besorgt um ...

Ich möchte noch einmal wiederholen, dass ...

Ich möchte betonen, dass ...

Ich möchte (nur noch) hinzufügen ...

Alles in allem glaube ich, dass ...

Zusammenfassend lässt sich sagen, dass ...

Додаток 7

Робота з фотокартками та малюнками

Робота з фотокартками та малюнками на уроці іноземної мови слугує розвитком мовленнєвих та розумових здібностей учнів. Це також є підвищенням мотивації при вивченні іноземної мови. Завдяки опису фотокарток з’являються умови для створення творчої атмосфери та підтримання живого інтересу, робляться спроби вийти за рамки обмеженого спілкування в класі, збільшується час для мовленнєвої практики, діти знайомляться з історією, культурою, традиціями та особистостями країни, мова якої вивчається.

Моя перша рекламна кампанія.

Попросіть кожного учня принести фотокартку будь-якого предмету, яким вони користуються вдома. Продивіться всі фото та запитайте учнів, чому вони обрали саме ці фотокартки, потім поділіть клас на 2 групи. Дайте кожному учаснику картку з назвою продукту, наприклад засіб для шкіри або комп’ютер. Це будуть менеджери по рекламі в рекламному відділі і вони шукають продукт для нової рекламної кампанії.

Попросіть одного з менеджерів пояснити, що вони збираються продавати. Учасники другої групи – фотографи. Їх завдання – пояснити, чому їх фотокартка буде найкращою для цієї рекламної кампанії. Рекламні агенти обирають фотокартку і пояснюють те, що їм потрібно для рекламної кампанії. Коли  всі агенти будуть мати все, що їм потрібно, групи змінюються, і гра продовжується.

Про смаки не сперечаються.

Попросіть кожного учня принести фотокартку, на якій буду зображене його хобі, віддати її вам і нікому не показувати. Пронумеруйте всі фото. Мета – здогадатися, хто приніс це фото. Клас поділяється на пари, кожній парі видається картка з номером фотокартки. Учням потрібен час для того, щоб обговорити свої думки в парах, а потім дати аргументовані відповіді.

Художник, колекціонер, критик.

Попросіть учнів принести фотокартки, якими можна прикрасити стіни у квартирі. Обговоріть, чому це витвір мистецтва. Поділіть клас на три групи. Один учасник з кожної групи критик, другий – колекціонер, третій – художник. Час обговорення – 10 хвилин. Потім вони мають зробити короткі презентації: художник має сказати, чому це витвір мистецтва, колекціонер – чому це представляє цінність, критик – чому ця картина чудова або розкритикувати її.

Відгадай.

На дошці 10 фотокарток різних людей, у кожної свій номер. Поділіть клас на 4 групи, мета кожної групи описати характер людини, зображеного на фото, вік, захоплення,  приміщення в якому вона знаходиться, чим вона займається, країну в якій вона мешкає тощо. Одна група зачитує всі описи, інші групи пишуть номери фото, до яких пасує цей опис. За кожну правильну відповідь група отримує один бал. Перемагає та група, яка отримає найбільшу кількість балів. Можливий інший варіант: кожна група має свої припущення до тієї чи іншої людини. Група має переконати, чому саме такі риси характеру має ця людина, чому займається вона саме цією справою.

Кращий журналіст.

Вчитель готує 5-7 фотокарток, які він бере з газет або журналів. Клас ділиться на три групи. Учням потрібно придумати свою статтю за фотокарткою, яку запропонує вчитель, та записати її. Учні пишуть статтю. Після цього кожна група читає свою статтю, потім порівнює її з оригіналом.

Опис вірша.

Клас поділяється на групи. Кожна група отримує вірш(однаковий у кожної групи). Учні читають вірш і малюють те, про що розповідається у вірші. Потім вони отримують фото або малюнок того, про що йде мова у цьому вірші, порівнюють свої результати з  оригіналом і роботами інших груп. Наведу приклад такої роботи:

Der römische Brunnen

Aufsteigt der Strahl und fallend gießt

Er voll der Marmorschale Rund,

Die, sich verschleiernd, überfließt

In einer zweiten Schale Grund;

Die zweite gibt, sie wird zu reich,

Der dritten wallend ihre Flut,

Und jede nimmt und gibt zugleich

Und strömt und ruht.

[Meyer: Gedichte (Ausgabe 1892), S. 169. Digitale Bibliothek Band 75: Deutsche Lyrik von Luther bis Rilke, S. 76778 (vgl. Meyer-SW Bd. 2, S. 88)]

Fotoreihe

(пропонується при вивченні теми «Відношення людей»)

Sieh Dir die Anordnung der Stühle an.

Wer hat hier gesessen?

Was ist passiert?

Erzähle oder schreibe eine Geschichte dazu!

Додаток 8

Kreativer Umgang mit Gedichten

Die Behandlung von Lyrik im Deutschunterricht bietet viel Potenzial.

                      Methoden im Umgang mit Gedichten

1. Gedichte vortragen und auswendig lernen.

2. Malen zu Gedichten (Sprache der Bilder – Bilder in den Worten).

3.Die Strophen ausschneiden und in der logisch richtigen Reihenfolge zusammenstellen.

4. Gedicht vertonen, ein Lied komponieren.

5. Die Strophen vorher ausschneiden und das Gedicht zusammensetzen lassen. Bei verschiedenen Reihenfolgen argumentieren. Gedichte vortragen.

6. Typische Begriffe und Gefühle, die zum Thema des Gedichtes  passen werden herausgearbeitet.

7. Reimsätze anhand der Versefolgen in die richtige Reihenfolge bringen und zum Gedicht schreiben.

8. Eine Melodie zu einem Gedicht erfinden.

9. Bilder mitbringen und aus dem Gedicht die zu den Bildern passenden Reimsätze finden und aufschreiben.

10.Weitere Methoden:

• den Inhalt des Gedichtes spielen

• dazu malen oder basteln

• ein Schmuckblatt daraus gestalten

•   ein eigenes Gedicht zum gleichen Thema schreiben

• Gedichte zum gleichen Thema vergleichen oder in einen Zusammenhang bringen

• eine Geschichte daraus machen

•  selber dichten

• das Gedicht rappen

Додаток 9

Фаза	Завдання фази	Прийоми і методи	Форми роботи
Виклик	активізація учнів, актуалізація знань. мотивація для подальшої роботи.	Складання списку "відомої інформації", - припущення за ключовими словами; - систематизація матеріалу (графічна): кластери, таблиці; - вірні й невірні твердження; - переплутані логічні ланцюжки - мозковий штурм	Фронтальна, індивідуальна, робота в парах робота в групах
Осмислення	Активне отримання і переосмислення нової інформації, співвіднесення нової інформації з власними знаннями	Методи активного читання: інсерт - Маркування з використанням значків "v", "+", "-", "?" (В міру читання ставляться на полях праворуч); - Ведення різних записів типу щоденників, бортових журналів; - Пошук відповідей на поставлені в першій частині уроку питання	індивідуальна
Рефлексія	Присвоєння і узагальнення отриманої інформації, вироблення власного ставлення до проблеми	- повернення до кластеру - повернення до ключових слів, вірним і невірним твердженням; - відповіді на поставлені запитання; - Організація усних і письмових столів; - Організація різних видів дискусій; - Написання творчих робіт (есе сенкани); - Дослідження з окремих питань теми і т.д.	індивідуальна робота в парах робота в групах